Довідник випускників французьких освітніх програм - запрошуємо до співпраці

Посольство Франції в Україні та Українська асоціація випускників французьких освітніх програм (AUDESF) мають намір видати оновлений "Довідник випускників французьких освітніх програм", а також сформувати його он-лайн версію на веб-сайті AUDESF (www.audesf.org, меню "Довідник").


Довідник має на меті упорядкувати інформацію як про стипендіатів Уряду Французької Республіки, так і про тих, хто навчався (стажувався) у Франції в рамках інших навчальних програм чи власним коштом, незалежно від того де зараз проживає випускник - в Україні чи за кордоном.
Готуючи цей Довідник, ми ставимо перед собою такі завдання: 


- сприяти працевлаштуванню випускників (Довідник розповсюджуватиметься серед підприємств-членів Асоціації французької ділової спільноти України та Європейської Бізнес-Асоціації;
- налагоджувати взаємодію між випускниками, які працюють в різних куточках України та світу;
- полегшити умови отримання Шенгенської візи у Посольстві Франції для випускників. 

За додатковою інформацією звертайтеся до Тетяни Угрин, координатора AUDESF (тел.: 38 044 406 81 90, ел. пошта:audesf@gmail.com) або Оксани Ландо, координатора стипендій Посольства Франції в Україні (тел.: 38 044 504 01 39).










A General View of the Present System of Public Education in France


L'education en France du XVIe au XVIIIe siecle (French Edition)


The Evolution of Educational Thought: Lectures on the formation and development of secondary education in France

Норвезька освітня програма міжнародної взаємодії

Норвезька програма взаємодії у вищій освіті з Євразією підтримує проектну співпрацю між інституціями у Норвегії та Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, Україні та Узбекистані.

Програма створена в рамках угоди між Норвезьким Центром Міжнародної Співпраці та Міністерством Закордонних Справ Норвегії; період здійснення програми – з 2010 по 1 липня 2015. Загальний бюджет програми охоплює до 20 мл. крон щорічно.

Основні цілі програми:

- підвищити відповідність вищої освіти у цих країнах завдяки спільному розвитку стійких навчальних програм на інституційному та національному рівнях;
- покращити якість освіти;
- зробити внесок у інтернаціоналізацію вищої освіти у співпраці із цими країнами та Норвегією; поділитись норвезьким досвідом у сфері освітніх реформ;
- покращити академічні зв’язки та співпрацю між Норвегією та зазначеними країнами.

Заклади, яких зацікавила програма взаємодії у вищій освіті, повинні підготувати та подати спільну аплікаційну форму через систему реєстрації онлайн.

Документи необхідно переслати на ел.адресу: siu@siu.no або регулярною поштою:

SIU
Box 1093
N-5811 Bergen
Norway

Останній термін реєстрації – 3 вересня 2010р.

У випадку виникнення питань звертайтесь до Herdis Kolle, за ел.адресою: herdis.kolle@siu.no.

Детальну інформацію можна знайти тут.

Переклад – «Громадський Простір»

Джерело : Norwegian Centre for International Cooperation

Портал "Громадський простір" (http://www.civicua.org)

Докторські стипендії з україністики: Оттавський університет

Кафедра українських студій Оттавського університету оголошує про надання докторських стипендій з вивчення сучасної України. Стипендії (20 000 доларів на рік) надано завдяки меценатській підтримці докторів Peter та Doris Kule.

Докладніше про аплікаційний процес буде повідомлено у вересні 2010 року. Слідкуйте за сайтом www.ukrainianstudies.uottawa.ca

-----------------------------
The Chair of Ukrainian Studies at the University of Ottawa, the only research unit outside of Ukraine predominantly devoted to the study of contemporary Ukraine, is pleased to announce the establishment of the Drs. Peter and Doris Kule Doctoral Scholarships on Contemporary Ukraine. The Scholarships will consist of an annual award of $20,000, plus all tuition, for a maximum of four years.

The Scholarships were made possibe by a generous donation of $500,000 by the Kule family, matched by the University of Ottawa. Drs. Peter and Doris Kule, from Edmonton, have endowed several chairs and research centres in Canada, and their exceptional contributions to education, predominantly in Ukrainian Studies, has recently been celebrated in the book Champions of Philanthrophy: Peter and Doris Kule and their Endowments.

University of Ottawa President Allan Rock officially announced the establishment of the Kule Doctoral Scholarships on May 20, 2010 at the Drs. Peter and Doris Kule Recognition Event at the University of Ottawa. Present for the occasion were guests from the University of Alberta and the Sheptytsky Institute at Saint Paul University, past recipients of the Kule's generosity.

Students interested in applying for the Scholarships for the academic year 2011-2012 are invited to contact Dominique Arel, Chairholder, Chair of Ukrainian Studies, at darel@.... Details regarding the application procedure will be announced in September 2010.

For regular announcements from the Chair of Ukrainian Studies, please check the Chair's website at www.ukrainianstudies.uottawa.ca and join the Chair Facebook page.

http://www.facebook.com/pages/The-Chair-of-Ukrainian-Studies-Chaire-detudes-ukra\
iniennes/118719488148610?v=wall&ref=ts










Search Amazon.com for Ukraine

Call for Applications: Local Government and Public Service Reform Initiative

The Local Government and Public Service Reform Initiative's Policy Fellowship Program supports practical policy reform in the region, builds the capacities of individuals who are well placed to influence policy, creates networks of multinational experts, and supports the mission of the initiative. Through the Fellowship Program, LGI explores emerging or insufficiently studied policy issues relevant for the regions where it works.

Each year LGI selects talented professionals from Central, East, and South Eastern Europe and the former Soviet Union to participate in the one-year program. Fellows work in small teams under the guidance of a well-respected mentor to produce policy-oriented studies on a given topic. The completed studies are impact oriented; each contains an advocacy or implementation strategy and concrete policy recommendations. LGI provides its fellows with training on how to write effective policy reports, how to identify and analyze available policy options, how to formulate an effective advocacy campaign, and how to deliver a persuasive policy presentation.

At the conclusion of the program LGI works with its fellows to determine what steps it can take to support the proposed recommendations in the completed studies. Fellows are generally policy researchers, policy advisors, civil servants and members of NGOs, advocacy groups or professional associations.

The Project

The primary goal of the LGI Policy Fellowship program is to support policy research aimed at stimulating innovative and practical policy reform in areas that LGI is interested in exploring further. Each year broad topics are identified for candidates from different country groups. LGI is currently calling for fellowship applications for its 2010/2011 program, which will run from October 2010 to November 2011. Read more background information about the fellowship program on the LGI website.

This year LGI is featuring three topics:

• Topic 1: Improving the Transparency and Efficiency of Public Service Delivery in Metropolitan Areas
• Topic 2: Strengthening the Participation of Young People in Traditional Political Institutions (in cooperation with the OSI Youth Initiative)
• Topic 3: Developing Reintegration Initiatives for Returning Migrants (in cooperation with the OSI International Migration Initiative)

Deadline

June 30, 2010 (24:00 GMT). Late applications will not be considered.

To Apply

For further information on applying, please download the call for applications below or go to http://lgi.osi.hu/documents.php?id=3204&m_id=19.

Need help downloading a file or playing a clip? Click here.

Call for Applications PDF Document - 54K

«Російсько-українські словники»: додано «Словар української мови» Бориса Грінченка

Команда сайту «Російсько-українські словники» (r2u.org.ua) оголошує про оновлення великої колекції зручних електронних російсько-українських словників. До колекції додано електронну версію «Словаря української мови» Б.Грінченка. 

Завдяки подвижницькій праці Олександра Оксимця, який опрацював всі чотири томи, «Словар» дістав нове життя – буквально одним кліком можна знайти потрібне слово.

Історія «Словаря», який укладала громада, дає нам чіткий сигнал, як треба діяти зараз попри всі «мовні» негаразди – рухатися вперед, спільно творити нове. 

Так, на сайті розвивається сучасний російсько-український словник, до творення якого можуть долучитися всі охочі. Ця програмна платформа слугуватиме для інших двомовних словників. Крім того, очікувана зустріч – це слушна нагода прозвітувати про поступ проекту – зараз на сайті майже два десятки оцифрованих словників. Вся колекція «З незамулених джерел» буде презентована учасникам на компактдисках.Якісні словники – передумова якісних перекладів.

Напрямок руху сайту – від швидких та зручних словників до сучасного словотворення, не просто обговорення, а оперативне заведення термінів, сполук тощо.

Скористайтеся словниками: http://r2u.org.ua (можливості пошуку словоформ)

Залучені словники: http://r2u.org.ua/node/4

Обговорення: http://r2u.org.ua/forum/, зокрема нові терміни 

http://r2u.org.ua/forum/viewforum.php?f=10

Цікава статистика пошукових запитів: http://r2u.org.ua/adm/stat/popular_log.php?lim=10&z=y

Visegrad University Studies Grant (VUSG)

The Visegrad University Studies Grant is a grant program designed for universities with the aim to promote and support the development and launching of outstanding university courses or study programs (i.e. degree programs) that deal with specific phenomena explicitly related to the Visegrad Group countries. The grant is intended as a lump-sum, one-installment grant (in the amount of EUR 15,000 for a selected course and EUR 50,000 for a selected degree program) awarded to university departments, schools or faculties, which can present the course's/program's thorough syllabus/curriculum and confirm its planned long-term enrollment.

Any public or private university in the world is eligible for the grant. The course/program can be taught in any language. The course/program is expected to secure for each semester of its enrollment at least two relevant guest lecturers from two countries of the Visegrad Group (different from that of the applicant).

. Next deadline: 10 November 2010*
. Annual budget: €280,000

The project application must be filled out in English and should include the following attachments:

1) Professional CV(s) of the coordinator(s)
2) Course syllabus/program curriculum
3) Tentative letters of agreement from the guest lecturers
4) Confirmation about the enrollment of the course within given program (continuation)
5) Copy of ministerial accreditation (where applicable)
6) Copy of founding documents of the applying institution
7) Course description(s) for each course within a degree program

---

* Applying is possible only through the on-line application form. For an overview of the application form you can download its old version.

Джерело новини

Дослідницькі стипендії для журналістів від "Вільного Університету Берліна"

Міжнародна організація для журналістів надає щороку від 10 до 15 стипендій журналістам із Східної та Західної Європи, США, які прагнуть провести дослідження у Берліні протягом двох семестрів. Європейська Стипендіальна Програма для журналістів (EJF) при міжнародному центрі журналістики Вільного Університету Берліна була заснована із 1999 року та є важливою інституцією для журналістів на європейському рівні.

Для участі у програмі потрібно:

- бути віком від 25 до 40 років;
- знати німецьку мову;
- погодитись провести два навчальних семестри (з жовтня 2010р. по липень 2011р.) у Вільному Університеті Берліна, відвідувати курси та лекції;
- здійснити власне дослідження;
- не працювати під час навчання;
- бути журналістом із Європи або США;
- бути кваліфікованим журналістом.

Журналістам надаються такі стипендії:

- «Junior Fellowship» для журналістів із Центральної та Східної Європи з професійним досвідом до 5 років (800 або 1000 євро на місяць).
- «Standard Fellowship» для професійних журналістів із досвідом більше 5 років ( 1.100 або 1.500 євро).
- «Superior Fellowship of the Berlin State Parliament Foundation» для одного визначного журналіста, з ступенем PhD.

Журналісти, яких зацікавила дана програма, повинні здійснити реєстрацію.

Потрібно надіслати наступні документи (англійською або німецькою мовами):

- заповнена аплікаційна форма;
- життєпис;
- копії дипломів, сертифікатів;
- два рекомендаційних листи;
- набір статей, книг або інших робіт;
- підтвердження знання німецької мови («DAAD» або «Goethe-Institute»);
- проект майбутньої наукової роботи (3-5 сторінок);
- коментарі експертів щодо проекту ( лише для отримання «Superior Fellowship»).

Документи необхідно надіслати лише через регулярну пошту до 1 листопада 2010р. на адрес:

European Journalism-Fellowships
International Center for Journalism
Freie Universität Berlin
Otto-von-Simson-Str. 3
D – 14195 Berlin
Germany

Детальну інформацію можна знайти тут.

Переклад – «Громадський Простір»


Джерело : Institute for Media and Communication Studies via civicua.org, UNISTUDY

Living and Learning with New Media: Summary of Findings from the Digital Youth Project (John D. and Catherine T. MacArthur Foundation Reports on Digital Media and Learning)

New Digital Media and Learning as an Emerging Area and "Worked Examples" as One Way Forward (John D. and Catherine T. MacArthur Foundation Reports on Digital Media and Learning)

"Радіо Свобода" про європейські дипломи в Україні

Європейський диплом полегшує пошуки роботи в Україні, але працевлаштування, особливо у державному секторі, він не гарантує. Закордонна освіта цінується у приватних установах та міжнародних організаціях, але державні органи ще не на повну силу використовують її потенціал.

Олександра Балясна два роки навчалася на магістерській програмі «Європейська культура» в Іспанії та Польщі за програмою ЄС «Еразмус Мундус». Там вона вивчала європейське право, глобалізаційні процеси та механізми адаптації мігрантів. Пізніше вона повернулася в Україну, але виявилося, що з європейським дипломом знайти роботу непросто.

«Я близько року шукала роботу, – розповідає Олександра Балясна, – щоб працювати за своєю освітою. Пізніше я знайшла роботу в європейському проекті. Але таких проектів уже не так багато, щоб задовольнити потреби всіх випускників, які повертаються в Україну».

Молодий фахівець шукала роботу і в державному секторі, але зарплати у державних установах не виправдали її сподівань. Зарплата в одному з українських міністерств, яка становила 1 тисячу 400 гривень на місяць, змусила її шукати роботу в іншому місці. Зараз вона працює у приватному інвестиційному банку.

Повернення в українську реальність

Жанна Безп’ятчук – теж випускниця магістерської програми «Еразмус Мундус» із журналістики. Вона навчалася в університетах Данії, Нідерландів та Великої Британії. Після повернення додому її чекало розчарування.

«Якісної міжнародної журналістики як системного, комплексного явища, – розповідає журналістка, – в Україні немає. Тому ти повертаєшся додому і розумієш, що доволі висока планка, яку тобі прищепили, тут не є актуальною, її поки що немає».

Журналістка визнає, що європейський диплом сприяє працевлаштуванню, але хіба у бізнес-секторі та у міжнародних організаціях.

На київському державному телебаченні, де вона працювала впродовж року після повернення, її європейський диплом спочатку зовсім не визнавали. Відповідно, на розмір зарплати він ніяк не вплинув. Із цього Жанна Безп’ятчук робить висновок, що державна система та європейський диплом – речі несумісні.

Мережа випускників

Представництво Європейського Союзу в Україні ініціювало створення мережі випускників європейських програм. Речник представництва ЄС Давід Стулік теж долучився до створення цієї організації. Мета – найкраще використати потенціал європейських випускників в Україні.

«По-перше, вони працюють як «почесні посли» ЄС, бо коли вони повертаються, вони вже представляють Європейський Союз. І тому ми хочемо з ними мати контакт. По-друге, для нас важливо, що коли вони повертаються, щоб вони знайшли добру роботу, і тому ми з ними стараємося мати контакт. Бо ми в них інвестували кошти, так що ми зацікавлені, щоб вони повернули цю інвестицію не тільки собі, але і своїй країні, бо це є певна форма допомоги ЄС Україні», – каже речник представництва Євросоюзу.

За даними представництва ЄС в Україні, серед випускників європейських магістерських програм налічується близько 150 українців. Лише половина з них повернулася додому.

Ірина Туз, "Радіо Свобода"

Джерело: http://www.radiosvoboda.org/content/article/2078402.html

"Радіо Свобода": «Еразмус Мундус» б’є рекорди популярності

Навчатися поруч із Пізанською вежею чи на берегах амстердамських каналів? Європейська програма обмінів студентами й викладачами під назвою «Еразмус Мундус» надає саме таку можливість. За 23 роки її існування мільйони юних європейців здобували знання за межами рідних університетів. Євроустанови, що стояли біля витоків програми, називають її «справжньою історією успіху». Популярність студентських обмінів на початку цього тижня аналізувала й єврокомісар із питань освіти, культури та молоді Андрулла Васіліу.

«Програма «Еразмус Мундус» б’є рекорди», – каже єврокомісар Андрулла Вассіліу, водночас пояснюючи причини цієї популярності.

Найпопулярнішими країнами для програми «Еразмус», де і приймають і звідки відправляють найбільше студентів, є Німеччина, Франція та в першу чергу Іспанія, каже єврокомісар.

Нові ж країни ЄС, такі, як Польща, більше надсилають студентів, ніж приймають, каже вона.

«Гадаю, основна причина – у володінні мовами. Адже для того, щоб англієць навчався в Польщі, треба пройти курси польської мови, а це створює проблеми», – зауважила єврокомісар.

Мовні бар’єри студентам не завада

Та попри мовні бар’єри кількість студентів Європи, що завдяки фінансуванню за програмою «Еразмус» пройшли навчання в іноземних вишах, щороку зростає. До 2012-го євроустанови планують досягти трьох мільйонів учасників від початку заснування обмінів у 1987 році.

Ініціатива має на меті поліпшити якість навчання за рахунок кількамісячних обмінів студентами і викладачами. Окрім 27 членів європейської співдружності, у ній беруть участь Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Туреччина.

Місячне фінансування на одного студента нині становить 272 євро, причому бюджет програми «Еразмус» щороку зростає.

Представниця Єврокомісії каже, що причина цього криється в усвідомленні того, наскільки корисним для молодих людей є досвід, здобутий протягом навчання в якомусь із університетів-партнерів.

«Мобільність в освіті стала важливим пріоритетом Європейського Союзу, – переконана комісар ЄС із питань освіти, культури та молоді. – Поліпшивши знання та вміння молодих європейців, ми збільшимо конкурентоздатність співдружності».

Тому, наголошує вона, кожен європейський студент має отримати можливість навчатися чи стажуватися за кордоном. І в цьому сенсі програма «Еразмус», за її словами, – «це справжня європейська історія успіху, це ще й надія на досягнення нашої мети: перетворити таке динамічне навчання з винятку на правило».

Ще й мондіалізація дипломів

«Еразмус» – це не лише кількамісячна програма навчання з поглибленим вивченням іноземної мови в одній із країн співдружності. Ректор одного з паризьких університетів Олів’є Одеуд каже, що віднедавна Євросоюз через цю схему намагається налагодити єдину систему дипломів.

«Це – намагання мондіалізувати дипломи. Іншими словами, встановити єдину для університетів різних країн програму навчання, обміну студентами, а також видачу дипломів одного зразка», – каже ректор.

Нарешті, досвід закордонного навчання, як свідчать приклади тисяч молодих європейців, – це не лише якісні особисті знання та навички, але й набагато більше можливостей знайти висококваліфіковану роботу.

Джерело: Радіо Свобода

"Український тиждень" про перспективи Східноєвропейського університету

У межах Східного партнерства для України передбачена найефективніша інвестиція - в освіту

Ще 2001 року, виступаючи перед своїм українським колегою Леонідом Кучмою, кількома ректорами та студентами, тодішній президент Польщі Александр Квасневський промовив: «Біля нашого західного кордону у Франкфурті над Одером десять років тому виник польсько-німецький Університет В'ядріна. Я дуже хотів би, щоб люблінський осередок порівнювали з В'ядріною або він був би ще кращим». Йшлося про Європейський колегіум польських і українських університетів - аспірантуру, що мала б стати основою для майбутнього польсько-українського університету. Минуло майже десять років, і за справу університету взявся Євросоюз.

ЗАХМАРНА МРІЯ

За ідеєю виникнення спільного навчального закладу для українців і поляків стояли два моральні авторитети політичної еміграції України і Польщі: історик Богдан Осадчук та редактор польськомовного паризького місячника «Культура» Єжи Ґедройць. Вони вважали такий університет найкращим

пам'ятником усім не-винним жертвам, які загинули у війнах та етнічних конфліктах у XX столітті. Присутній на відкритті колегіуму в Любліні Осадчук нагадав слова Ґедройця, який помер у 2000 році: «Ми маємо допомагати демократичній та суверенній Україні, закладаючи основи польсько-українського порозуміння, щоб бути разом у Європі XXI століття та наступних віках». Попри сподівання, колегіум не було реорганізовано в повноцінний університет. Причин було кілька, передусім відсутність правової основи з українського боку (можливості переказу коштів у закордонну структуру). Національні університети-засновники - Київський імені Шевченка, Львівський імені Франка та Києво-Моги-лянська академія - могли лише символічно підтримувати функціонування закладу, натомість фінансував увесь час його лише польський уряд і контролював один із польських вишів - Університет Марії Склодовської-Кюрі.

Поляків (зокрема етнічних українців із польським паспортом) у колегіумі було небагато: «У різні роки навчалося від 70 до 80 % громадян України, - пояснює Тижню керівник навчального відділу колегіуму Надія Ткачик. - Відсутність паритету виникла з джерела фінансування - українцям платить стипендію Бюро визнання освіти й міжнародного обміну Міністерства освіти і науки Польщі, що за статутом надає її лише іноземцям. З огляду на брак інших джерел університети-засновники намагалися з власних засобів оплачувати стипендії полякам, щоб зберегти польсько-український склад слухачів». Навчалися в аспірантурі й громадяни третіх країн, передусім Білорусі, четверо з них здобули наукові ступені. Загалом же зі стін колегіуму вийшло понад 100 докторів наук Ph.D (відповідник українського кандидата).

НОВЕ ДИХАННЯ

Коли вже надія на появу нового університету майже згасла (говорилося й про те, що наявні виші не зацікавлені у появі конкурента), ідею реанімували в Міністерстві закордонних справ Польщі й Міністерстві науки та вищої школи Польщі. Претекстом стало заснування з ініціативи Польщі та Швеції Східного партнерства для шести країн пострадянського простору: України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Заступник міністра закордонних справ Анджей Крамар зумів за відповідних умов у Брюсселі, коли головою Європарламенту було обрано поляка Єжи Бузека, включити створення польсько-українського університету до Програми розвитку партнерства. На жаль, Анджей Крамар загинув у катастрофі під Смоленськом.

Натомість ідея не вмерла, а знайшла нову нішу в уже створеній системі європейської освіти (йдеться про некомерційні заклади, фінансовані не урядами, а зі спільного бюджету). Східний європейський університет (саме так називатиметься польсько-український виш) мав би стати четвертим у мережі після згаданого на початку Університету В'ядріна, Середземноморського у Монпельє та Балканського у Словенії. Водночас планується залишити колегіум як аспірантуру в межах університету, де навчатиметься 100 осіб на потоці й щонайбільше 400 загалом (ще одна така аспірантура - Європейський інститут - діє у Флоренції). Дочірнім від Східного університету буде Коледж Європи, створений у Києві з філією в Наленчові під Любліном. Він також використовуватиме наявний досвід таких коледжів у Брюгге та Натоліні під Варшавою. Основним завданням коледжу буде післядипломна освіта спеціалістів за програмами Master of Business Administration, Master of NGO Administration, Master of European Projekt Management тощо, яка передбачатиме стажування у структурах Євросо-юзу в Страсбурзі та Брюсселі.

УКРАЇНСЬКИЙ ВУЗОЛ

На перших етапах розробки проекту університету з українського боку цим займалися в Міністерстві освіти, очолюваному Іваном Вакарчуком (йому ця проблема близька, зважаючи на ректорство у Львівському університеті, одному із засновників колегіуму). Також проект курирував голова освітнього комітету у Верховній Раді Володимир Полохало, депутат від БЮТ. Фактично міжурядова умова про створення університету була готова до підписання перед президентськими виборами в Україні.

Після перемоги Віктора Януковича на виборах та формування нового уряду перед польською стороною постало завдання ознайомити відповідних осіб із проектом. Для віце-прем'єра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка ідея проекту видалася цікавою. Кураторство Семиноженка уможливило пошук приміщень під університетські корпуси в Києві та кількох гектарів під технопарк неподалік Борисполя. У Львові під філію виділено будівлю колишнього єзуїтського колегіуму, де свого часу навчався Богдан Хмельницький. Натомість міністр освіти і науки Дмитро Табачник заявив, що не має нічого проти виникнення такого університету, якщо там навчатимуться й... громадяни Росії. Для громадян третіх країн передбачена 20-відсоткова квота, тож мрія Табачника має шанси здійснитися.

Якщо умову між урядами буде підписано, бо днів для її введення в дію буде замало, тож, найімовірніше, університет та його дочірні структури матимуть змогу розпочати діяльність уже наступного, 2011/12 навчального року (звісно, поза люблінським колегіумом, що працює у звичному режимі). Окрім проблеми з приміщенням перед новим університетським керівництвом постане питання набору викладацького складу, що здійснюватиметься на основі конкурсних проектів. Кошторис Євросоюзу дозволяє набір найкращих спеціалістів у нашій частині континенту.

ІНСТРУМЕНТ ЄВРОСОЮЗУ

Уповноважений польського уряду зі створення Східного Європейського університету Ян Поморський:

Кілька років я працював на американців, і коли мене уряд попросив бути уповноваженим у справі створення польсько-українського університету, а голова Європарламенту Єжи Бузек пообіцяв допомогу в створенні університету на сильній основі, шанс появи ВНЗ на цілком нових засадах, який не копіював би наявних в Україні та Польщі зразків, а спирався б на найкращу світову практику, значно зріс.

Наш проект нового типу- це великий шанс і для Польщі, і для України. Йдеться про бажання ЄС покласти саме на університет завдання реалізації своєї східної політики. На тему університету на базі спільної польсько-української ініціативи вже на першій зустрічі в Брюсселі розмовляли голова Європарламенту Єжи Бузек і президент Віктор Янукович. Що одразу змінило підхід до справи, оскільки це Євросоюз звернувся до Януковича і справа таким чином автоматично потрапила до прем'єра Азарова. На урядовому рівні міжнародну умову готують міністерства. І вона фактично готова до підписання прем'єрами.

Польська сторона очікує, що у червні її таки буде підписано. Урядовці мають уявити серйозність ситуації. Програма візиту містить пункт підписання угоди про створення університету. Я вірю, що оскільки це фігурує в програмі, то, зрештою хтось тим чиновникам скаже, щоб не відкладали на потім. Сьогодні немає застережень до умови. Питання є щодо назви, бо в Україні цей проект сприймали як Європейський польсько-український університет. У бюджеті Євросоюзу кошти зарезервовано на Східний європейський університет.

Роман Качачій

Шанс від Євросоюзу - Тиждень, 18.06.2010

На фото: Люблін - місто Польсько-українського колегіуму

Літня Школа з нових медіа проекту MediaNext для студентів (Київ, 1-7 серпня)

Проект «MediaNext. Розвиток нових медіа в Україні» від МГО «Інтерньюз-Україна» та European Journalism Center (Нідерланди) запрошують студентів факультетів журналістики, медіа-активістів, майбутніх професіоналів з медіа на Літню Школу MediaNext. Це унікальна можливість засвоїти та зрозуміти специфіку роботи журналіста в умовах конвергентності.

Для чого це? Нові інформаційні технології стрімко стали частиною повсякдення і змінили наше уявлення про інформацію і роботу журналіста. У найближчі роки робота журналістів буде нерозривно пов’язана з пошуком і поширенням інформації з допомогою Інтернету, знанням і розумінням аудиторій онлайн, а бути конкурентними в очах роботодавців, означатиме також і ефективно володіти навичками новітніх технологій.

Чому вчитимемося? Літня школа з нових медіа проекту MediaNext – це унікальна можливість для учасників засвоїти теоретичні знання та практичні навички роботи з мультимедіа, соціальними мережами, дізнатися щодо особливостей стилістики в онлайні, управління репутацією, розуміти закони блогосфери, проводити моніторинг, ефективний пошук інформації онлайн та інші інструменти цифрової журналістики.

Дати проведення: Школа відбуватиметься з 1 по 7 серпня у Києві.

Хто може взяти участь?

До участі в конкурсі запрошуються студенти факультетів журналістики та медіа-активісти (до 25 років) з усіх областей України.

Тренерами навчальних сесій будуть досвідчені медіа-професіонали та експерти з нових медіа з досвідом роботи в галузі. Крім того, для додаткових лекцій будуть запрошені лектори з України та Європи.

Умови участі: Учасники літньої школи відбираються на конкурсній основі.

Участь безкоштовна. Обов’язковою умовою участі в конкурсі є: 1) заповнення онлайн-анкети, 2) оплата реєстраційного внеску – 100 грн. (призначення коштів – нагородження призами найактивніших учасників)

Учасники забезпечуються навчальними матеріалами, харчуванням (кава-паузи та обід).

УВАГА! Учасників з інших міст аніж Київ, можуть брати участь в конкурсі за умов самостійного забезпечення проїзду до місця проведення і проживання.

Кількість учасників: Усього братиме участь 30 учасників.

Дати проведення навчання: 1-7 серпня 2010 року (тиждень). Навчання триватимуть з 9.00 до 18.00.

Останній термін подачі на конкурс: Заявки на участь приймаються до 18.00, п’ятниці 30 червня 2010 року.

Для реєстрації на Літню Школу MediaNext необхідно заповнити АНКЕТУ АПЛІКАНТА

Результати відбору: -- 9 липня 2010 року

Контакти:

Ольга Сушицька, менеджер проектів, 067-243-63-55, 044-458-44-40, osushytska@internews.ua

Twitter: @medianext_ua
Блог: medianext_ua.livejournal.com
Cторінка в Facebook: MediaNext Ukraine

Стажування журналістів за програмою Alfred Friendly and Daniel Pearl 2011

До 1 серпня 2010 року приймаються заявки від журналістів друкованих та онлайн-видань на стажування за програмою Alfred Friendly and Daniel Pearl (США).

Відібрані кандидати матимуть можливість працювати в американських виданнях, вивчаючи досвід, стандарти и цінності американської журналістики.

Від 1984 року програма Alfred Friendly and Daniel Pearl надала можливість стажування в США 272 журналістам з 78 країн, що розвиваються.

Більше про програму можна дізнатись на сайті www.pressfellowships.org.

Опис програми та аплікаційна форма (англійською мовою) - на сайті http://www.pressfellowships.org/application.html.

Знання англійської мови є обов'язковим.

Літня школа французької мови

Українська асоціація випускників французьких освітніх програм (AUDESF, www.audesf.org.ua) спільно з Посольством Франції в Україні вп'яте поспіль проводить Літню школу французької мови.

Школа триватиме від 5 до 18 липня на базі відпочинку "Заросляк" біля підніжжя г. Говерла (смт. Ворохта, вул. Калуська, 31, тел.: 03434 4-15-91).

Мета школи - покращити здатність учасників спілкуватися французькою мовою шляхом інтенсивного занурення у мовне середовище за допомогою двох професійних викладачів, один з яких є носієм мови.

Програма школи передбачає інтерактивні заняття, що поєднуються з чудовим відпочинком на лоні природи.

Школа орієнтована на випускників французьких освітніх програм, цьогорічних стипендіатів Уряду Франції та всіх, хто планує продовжити навчання у Франції.

Мінімальний рівень володіння мовою є обов'язковим.

Вартість участі складає 2700 гривень з особи, що включає заняття з французької мови, проживання, харчування, програму дозвілля).

Витрати на проїзд та екскурсії у вартість не входять.

Кінцева дата резервування – 22 червня поточного року (передбачається завдаток у розмірі 700 грн.).

За додатковою інформацією звертайтеся до Деї Кучер, координатора школи (тел.: + 38 096 357 93 62, ел. адреса: ecolete2010@gmail.com).

Ви можете також ознайомитися з презентацією та афішею Літньої школи на сайті AUDESF http://www.audesf.org.ua/

CIMO Fellowships

The CIMO Fellowships programme is open to young researchers (after Master-level but not post-doctorate) from all countries and from all academic fields. The scholarship period may vary from 3 to 12 months. The monthly allowance is 800-1 200 euros (in 2010). The scholarship is intended to cover living expenses in Finland for a single person. No additional allowance for housing is paid. Expenses due to international travel to and from Finland are not covered by CIMO. How to apply? The prerequisite for applying is that the visiting researcher must have established contacts with the Finnish host university. Please note that a prospective student can not apply for a CIMO Fellowship independently. The Finnish university department wishing to host the student applies to CIMO for the grant - in other words, the applicant must be the hosting Finnish university. There are no annual application deadlines in the CIMO Fellowship programme - that is, applications may be considered at all times. However please note that applications should be submitted at least 3 months before the intended scholarship period. Please note that although the application form is in Finnish, Swedish and English the guidelines are only in Finnish since, as stated above, it is the Finnish host department which applies for the grant from CIMO. Application form (Word)